Словник - Ковальчук Галя

Словничок

Молодіжна комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених.
Отож слово шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot – стріляти;
лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри;
англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути,
а hack (розбивати) – хакнути.
Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякали.
Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад, зависнути (припинити відповідати на команди);
перекачати, злити (переписати інформацію).
Велику популярність у комп’ютерному жаргоні мають усічені слова.
Це частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з повідомленням у можливо менший відрізок часу, певною мірою це викликано прагненням залишитися незрозумілим для непосвячених тощо.
З цією метою утворилися слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, що відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілости, зневаги або іронії).
Український комп’ютерний сленг через свою молодість ще не сформувався, тому більшість слів у ньому має багато варіянтів вимови та написання: дурдос, дирдос – операційна система DR-DOS; вегеа, вежеа, вагон – відеоадаптер VGA; глючити, глюкати – працювати з помилками.

Молодіжний комп'ютерний сленг - Коломієць Володимир

Молодіжний комп’ютерний сленг

Навряд чи знайдеться на нашій маленькій планеті місце, до якого б не дійшла загальна комп'ютеризація. Воно й не дивно: персональний комп'ютер — інструмент незамінний. За його допомогою можна грати в тисячі різноманітних ігор, читати анекдоти й дивитися фільми.
Проте комп'ютерники не обмежуються іграми та фільмами: вони вигадали власну мову, яку нормальні люди, звичайно не розуміють.
З приводу виникнення комп’ютерного сленгу існують різні думки. Одні мовознавці вважають, що комп’ютерний жаргон виник одночасно з поширенням електронно-обчислювальних машин у США в середині ХХ століття. Інші вважають, що комп’ютерний сленг як окремий вид сленгу з’явився лише в 60-х роках ХХ ст. і пов’язують цей процес з так званою «мінікомп’ютерною ерою». Інший «бум» нових слів і виразів приходить після 1995, коли у продаж надійшла операційна система Windows. Завдяки винятковій простоті вона привела до «припливу» користувачів, що виконували подвійну функцію: по-перше, приносили нові поняття в комп’ютерний сленг, по-друге, сприяли проникненню останнього в загальновживану мову.
Молодіжна комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених. Отож слово шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot – стріляти; лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути, а hack (розбивати) – хакнути. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякали.
Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад: зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію) та багато інших.
Велику популярність у комп’ютерному жаргоні мають усічені слова. Це частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з повідомленням у можливо менший відрізок часу, певною мірою це викликано прагненням залишитися незрозумілим для непосвячених тощо. З цією метою утворилися слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, що відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілости, зневаги або іронії).
Український комп’ютерний сленг через свою молодість ще не сформувався, тому більшість слів у ньому має багато варіянтів вимови та написання: дурдос, дирдос – операційна система DR-DOS; вегеа, вежеа, вагон – відеоадаптер VGA; глючити, глюкати – працювати з помилками. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню, або його українській транслітерації.
Отже, розглянувши деякі особливості комп’ютерного сленгу, можна прийти до висновку, що на даний момент йде активне створення і використання комп’ютерної сленгової лексики. Має також місце проникнення комп’ютерних термінів у загальновживану лексику, причому останнім часом спостерігається посилення цього процесу.

Розвиток комп'ютерного сленгу - Подюк Антон

Історія та розвиток комп'ютерного сленгу

Сленг - це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять у повсякденному житті.

Перші комп'ютери з'явилися на початку 50-х років й у міру того, як вони вдосконалювалися, люди, що працюють із ними, створювали величезний словниковий запас, що широко відомий нині. Але це був час до настання ери персонального комп'ютера, тобто до 1988 р., тому вона була надбанням окремих, а їхня мова була закритою для суспільства. З початку комп'ютерної революції кінця 80-х років цей словниковий запас і нові поповнення у ньому стали загальним надбанням. У цей час, в усьому світі розвитку мікропроцесорної техніки, обчислювальної техніки, комп'ютерних технологій приділяється величезна увага. У зв'язку із цим, першої по кількості нових слів, що з'являються, є саме область комп'ютерних технологій. У цей час відбувся своєрідний "обвал": англомовні терміни й абревіатури, найчастіше в англійському ж написанні заповнили сторінки журналів і засмітили мовлення фахівців. Нові терміни із закритого лексикона програмістів і розроблювачів комп'ютерної техніки стали переходити в розряд загальновживаних, тому що кількість людей, що мають відношення до комп'ютерів, постійно збільшується. І паралельно цьому явищу відбувається ще один закономірний, з погляду лінгвістики, процес це утворення специфічного комп'ютерного сленгу.
Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі верстви населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних висловів, визначають моду на них серед користувачів.
Оскільки діти кінця вісімдесятих сьогодні вже виросли, вони знають тільки цю і ніякої іншої мови. Ці люди однаково успішно використовують у розмові "пацан", "крутo", "браузер", "комп", "кенсел" та іншу комп'ютерні жаргонізми.
У розмовному мовленні будь-якого професійного середовища завжди є певна кількість емоційно забарвлених слів: материнка (материнська плата), комп (комп'ютер), висіти (не працювати), оверлок (розгін процесора на частотах, що перевищують його технічні характеристики, заявлені виробником), глюк (збій або помилка).
Жаргон - один з різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, фразеології, іноді й особливостями вимови.
Найбільше жаргонізмів — це слова загальнонародної мови, вжиті в специфічному значенні:
гребти гвинтом – про інтенсивну/довгу роботу жорсткого диска, що не дає очевидних результатів;
вбити – знищити (файл);
круте залізо – найсучасніше комп'ютерне обладнання;
мама, мамка - материнська плата;
нафарширований ("повний фарш") – комп'ютер з найсучаснішою апаратною системою та програмним забезпеченням;
пень – процесор типу Pentium.

запозичення:
баг (bug) – помилка в програмному коді;
софт (soft ware) – програмне забезпечення;
утиліта (utility) – допоміжна програма;
юзер(user) – користувач;


калькування:
кришити (crash) – несанкціоновано отримати доступ;
мессага (message) – повідомлення;
юзати (use) – використовувати.

Приклади комп’ютерного сленгу:
Вінт – жорсткий диск.Вінда – операційна система Windows.Геймер – гравець.Глюкати – працювати з помилками.Домен – ім’я комп’ютера або мережі в Інтернет.Клава – клавіатура.Зависнути – припинити відповідати на команди.Квакати – грати у комп’ютерну гру.Мама – материнська плата.Монік – монітор.Перекачати, злити – переписати інформацію.Постінг – стаття, надіслана в мережу.Системник – системний блок.Чайник – нічого не розуміє у комп’ютерах.Юзер – користувач.

Простеживши шлях слова від самого народження в англійській мові до переходу в сленг, я уклав, що сленг в українській мові є своєрідною "віддушиною", що полегшує процес адаптації англомовного терміна. Сленг допомагає прискорити цей процес, у ситуації стрімкого розвитку комп'ютерів, коли мова намагається погнатися за новими технологіями.
У цьому питанні українська мова, поза всякими сумнівами, перебуває під безпосереднім впливом англійської мови. І ми не зможемо зупинити цей процес, доти, поки самі не станемо створювати щось нове в області комп'ютерних технологій.
Як ми бачимо, комп'ютерний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення або фонетичної асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії комп’ютерників. До залучення іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, коли цей процес має таку швидкість.
Існування комп'ютерного сленгу дозволяє фахівцям не тільки відчути себе членами якоїсь замкнутої спільності, але й дозволяє їм розуміти один одного з півслова, служить елементарним засобом комунікації. Не будь сленгу, їм би довелося або розмовляти англійською мовою, або вживати у своєму мовленні громіздкі професіоналізми.

Думки про сленг-Бондаренко Ольга

Молодіжний комп’ютерний сленг

Комп’ютери тісно увійшли у наше повсякденне життя. Вони допомагають нам по роботі, займають наш вільний час. Навряд чи знайдеться на нашій маленькій планеті місце, до якого б не дійшла загальна комп'ютеризація. Воно й не дивно, адже комп’ютери – це універсальні машини, які з кожним разом полегшують нам життя.
Комп’ютери набули такої масовості, що їх користувачі вигадали навіть власний діалект, який нормальні люди, звичайно не розуміють.
З приводу виникнення комп’ютерного сленгу існують різні думки. Одні мовознавці вважають, що комп’ютерний жаргон виник одночасно з поширенням електронно-обчислювальних машин у США в середині ХХ століття. Інші вважають, що комп’ютерний сленг як окремий вид сленгу з’явився лише в 60-х роках ХХ ст. і пов’язують цей процес з так званою «мінікомп’ютерною ерою». Інший «бум» нових слів і виразів приходить після 1995, коли у продаж надійшла операційна система Windows. Завдяки винятковій простоті вона привела до «припливу» користувачів, що виконували подвійну функцію: по-перше, приносили нові поняття в комп’ютерний сленг, по-друге, сприяли проникненню останнього в загальновживану мову.
Молодіжна комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених. Отож слово шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot – стріляти; лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути, а hack (розбивати) – хакнути. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякалки.
Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад: зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію) та багато інших.
Велику популярність у комп’ютерному жаргоні мають усічені слова. Це частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з повідомленням у можливо менший відрізок часу, певною мірою це викликано прагненням залишитися незрозумілим для непосвячених тощо. З цією метою утворилися слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, що відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілості, зневаги або іронії).
Український комп’ютерний сленг через свою молодість ще не сформувався, тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови та написання: дурдос, дирдос – операційна система DR-DOS; вегеа, вежеа, вагон – відеоадаптер VGA; глючити, глюкати – працювати з помилками. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню, або його українській транслітерації.
Отже, розглянувши деякі особливості комп’ютерного сленгу, можна прийти до висновку, що на даний момент йде активне створення і використання комп’ютерної сленгової лексики. Має також місце проникнення комп’ютерних термінів у загальновживану лексику, причому останнім часом спостерігається посилення цього процесу. Погано це чи добре - вирішує кожен сам для себе. Звісно, сленг робить спілкування простішим, ним добре користуватися у певному колі людей, але чи буде ваша мова зрозуміла іншим людям – це вже питання. Мовознавці критикують таку деформацію лексики. Вони вважають, що сленг нівечить етнічну красу мови. На мою думку, сленг добре використовувати у мережі, а також при спрощенні професійної лексики. А от в повсякденному житті доречніше було спілкуватися звичайною, не спрощеною мовою.

Словник_Бабенко_Маша

аборт – аварійне завершення програми;
висіти [зависнути] – бездіяльний стан програми або комп'ютера в результаті збою
у виконанні програмного коду;
вікно – прямокутна частина екрана дисплея, що використовується для відображення
стану активної програми;
вірус – деструктивна програма, що проникає в систему без відома користувача
(через Інтернет або дискети);
дерево – структура розташування директорій на сервері;
камінь - процесор (виготовлений на кремнієвій - кам'яній – основі);
кишеня – кеш-буфер (cash buffer);
лазер – лазерний принтер;
мило – електронна пошта, e-mail;
стерти – знищити (файл, програму);
кілограм/кілометр – 1 кілобайт інформації (1024 байти);
метр – 1 мегабайт (1024 кілобайти);
гектар – 1 гігабайт (1024 мегабайти)
(Загадка: що більше за об'ємом: кілограм, метр чи гектар? Коментар:
користувач-початківець думає, що в кілобайті – 1000 байт, а користувач зі стажем
– що в кілометрі – 1024 метри).
копм – комп'ютер;
кібер – кібернетик;
інет – Інтернет;
прога – програма;
проц – процесор;
біоробот – біологічний робот;
лазер – лазерний принтер;
ICQ (I seek you - я шукаю тебе) – система швидкого обміну повідомленнями через Інтернет; сисадмін – системний адміністратор.

Роздуми_Бабенко_Маша

Як ви думаєте, навіщо був потрібен сленг?
А від сленгу, на мою думку, мова відрізняється тим, що сленг просто включає якісь нові, запозичені та специфічні слова або надає нового значення існуючим, формуючи лексику певного кола осіб;
В сенсі, ми розробляємо словник, який може стати основою молодіжного сленгу – як гідна альтернатива російському. Тут можуть бути не просто галицькі діалектизми, а й сучасні слівця.
Я вважаю, що сучасний молодіжний сленг є продуктом урбанізації, яка деякою мірою співвідноситься з русифікацією та проблемами двомовності.

Початок роботи

Наша вчитель інформатики Давиденко Олена Павлівна запропонувала нам роботу в проекті "Комп'ютерний сленг". Ми прочитали опис проекту і вирішили, що це дійсно цікаво!

Отже, починаємо роботу.

1. Перше, що ми вирішили зробити - це знайти інформацію про сленг і комп'ютерний сленг зокрема.
2. Коли інформації виявилось величезне море, ми зрозуміли, що тонемо в ньому.
3. Значить інформацію треба систематизувати